Кулєша Дмитра Володимировича для участі у конкурс




РЕФЕРАТ ДО ЦИКЛУ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ


“Нові біологічно активні полімерні матеріали

для застосування в медицині”

кандидата біологічних наук, молодшого наукового співробітника

відділу полімерів медичного призначення

Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України

Кулєша Дмитра Володимировича

для участі у конкурсі на здобуття

премії Президента України для молодих вчених


Швидкий та динамічний розвиток хімії полімерів створює дедалі ширші можливості щодо застосування полімерних сполук у медичній практиці, зокрема в імплантології. Актуальною проблемою є надання полімерним імплантаційним матеріалам біологічної активності, що дало б змогу проводити лікування та профілактику різних патологічних станів в організмі. Місцеве використання полімерних матеріалів з лікарськими речовинами дозволить досягти вираженої біологічної активності безпосередньо в зоні ушкодження та звести до мінімуму побічні ефекти ліків. Такі форми повинні мати пролонговану лікарську дію, що дасть можливість тривалий час підтримувати стабільну і визначену концентрацію діючого препарату в організмі. Полімерні матеріали з пролонгованою дією лікарських речовин не повинні викликати гострої подразнюючої чи токсичної дії на оточуючі тканини й, у той же час, виявляти високу фармакологічну активність.

Створення біологічно активних матеріалів вимагає від дослідників комплексного підходу в оцінці ефективності та безпечності таких матеріалів. Відомо, що введення до складу полімеру будь-якого нового інгредієнта може докорінно змінювати властивості матеріалу та впливати на його біосумісність. Багатофакторність впливу на живий організм біологічно активних полімерних систем вимагає створення моделей, в яких біологічно активна речовина знаходилася б на раніше вивчених і дозволених до використання полімерних носіях. Це дасть змогу розробити нові методи оцінки ефективності біологічно активних полімерів та встановити основні закономірності взаємодії імплантатів з живим організмом.

Відомо, що будь-який імплантаційний матеріал в живому організмі викликає різну за інтенсивністю реакцію на чужорідне тіло у вигляді запального процесу, що супроводжується на різних стадіях утворенням характерних клітинних реакцій та активацією ферментативних систем. Мінімалізація запальної реакції на імплантацію полімерних матеріалів з боку оточуючих тканин є основним позитивним результатом проведення такого роду операцій. Медична практика потребує впровадження нових полімерних імплантаційних матеріалів з іммобілізованими нестероїдними протизапальними препаратами, які зменшували б інтенсивність запалення в місці імплантації та в цілому організмі завдяки пролонгованому вивільненню лікарської речовини. Також в зв’язку з поширенням епідемії туберкульозу дуже гострою є потреба в нових імплантаційних матеріалах з іммобілізованими протитуберкульозними препаратами, які б не тільки заміщували порожнини та дефекти хірургічно видалених, ушкоджених туберкульозом тканин, а й мали б досить високу терапевтичну активність у місці імплантації.

Метою даного циклу робіт було створення нових біологічно активних полімерних матеріалів на основі сітчастого поліуретану, поліакриламідного гелю з пролонгованою дією нестероїдного протизапального та протитуберкульозного препаратів, оцінка їх біологічної активності, біосумісності та ефективності.

Наукова новизна представленої роботи полягає в тому, що отримано біологічно активні полімерні матеріали на основі сітчастого поліуретану, поліакриламідного гелю з пролонгованою дією нестероїдного протизапального та протитуберкульозного препаратів. Розроблено методику визначення динаміки вивільнення нерозчинної лікарської речовини з полімерного імплантата в умовах in vivo, на прикладі піроксикаму. Показано, що при імплантації в організм експериментальних тварин поліуретанові зразки з піроксикамом сприяють зменшенню виразності клітинних реакцій в оточуючих тканинах, знижують рівень активності кислої та лужної фосфатаз, мають антипроліферативну активність, а також інгібують місцевий процес судиноутворення. Встановлено, що ізоніазид пролонговано вивільняється з сітчастого поліуретану протягом тривалого часу, стимулюючи макрофагальні елементи на всіх етапах асептичного запалення. Розроблено методику насичення поліакриламідного гелю, модифікованого полівінілпіролідоном, протитуберкульозним препаратом, вивчена динаміка вивільнення ізоніазиду в умовах in vitro. Проведено модифікацію методу тканинної культури, за допомогою якого визначена ступінь токсичності гідрогелевих матеріалів. Внаслідок проведенної роботи розроблено комплексну систему медико-біологічних методів, що дала змогу оцінити біологічну активність, біосумісність та ефективність імплантаційних полімерних матеріалів. Показано, що полімерні матеріали з піроксикамом та ізоніазидом біосумісні і нетоксичні та можуть бути рекомендовані для проведення клінічних випробувань.

Практична значимість даної роботи полягає у створенні нових біологічно активних полімерних матеріалів на основі сітчастого поліуретану та поліакриламідного гелю з іммобілізованими нестероїдним протизапальним препаратом піроксикамом і протитуберкульозним препаратом ізоніазидом. Проведена комплексна оцінка отриманих біологічно активних полімерних матеріалів дає змогу рекомендувати їх для проведення клінічних випробувань.

За матеріалами даної роботи опубліковано 7 статей у наукових фахових журналах, 17 тез доповідей на міжнародних та українських конференціях.


Д.В. Кулєш


0461862007717773.html
0461983196369861.html
0462171252139505.html
0462207661744493.html
0462276200769653.html