Відомчі будівельні норми україни проектування складів нафти І нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа


ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

УКРАЇНИ


ПРОЕКТУВАННЯ СКЛАДІВ

НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ

З ТИСКОМ НАСИЧЕНИХ ПАРІВ

НЕ ВИЩЕ 93,3 кПа


ВБН В.2.2-58.1-94


! До тексту внесена зміна №1.

(Затверджена наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.1999 р. №136а для застосування на территорії України. Строк введення в дію встановлений з 1 січня 2000 р.)


Державний Комітет України по нафті і газу

(Держкомнафтогаз)


КИЇВ 1994

Відомчі будівельні норми України “Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа ” ВБН В.2.2-58.1-94

Розроблені:


Внесені і підготовлені до затвердження:


Затверджені:


Південдіпронафтопровід (ведучій):

Г.О.Цвігун – відповідальний виконавець,

А.О.Орловська, М.Й.Кельнер, О.Я.Бараник, Ю.Н.Кришталь, А.О.Міщенко, Б.М.Медник, І.М.Рувінський, С.І.Крамаренко, О.П.Яворський, Л.В.Валь, Ф.А.Тіханов, А.М.Ханін, В.В.Шульга, І.Б.Барабаш, Л.Г.Андрійченко, О.М.Коваленко, М.Ю.Євдасіна, Т.В.Гайдай


Українським об’єднанням по поставках нафти і нафтопродуктів “Укрнафтопродукт”


Наказом Держкомнафтогазу України

від 18.03.1994р. № 133

та введені в дію з 01.04.1994р.



З введенням в дію ВБН В.2.2-58.1-94 втрачають силу на території України “Нормы технологического проектирования и технико-экономические показатели складов нефти и нефтепродуктов (нефтебаз)”, 1972 г., СНиП II-106-79 “Склады нефти и нефтепродуктов. Нормы проектирования”.


Узгоджені:
^ Мінбудархітектури України
ГУПО МВД України

Мінприроди України

МОЗ України

Держкомнаглядохоронпраці України

лист № 8/38

лист № 12/6/162

лист № 18-3/11-16

лист № 6-02-12/194
лист № 13-4/289

від 11.03.94р.

від 22.02.94р.

від 18.02.94р.

від 9.03.94р.

від 14.02.94р.


Дані норми не можуть бути повністю чи частково відтворені, тиражовані і розповсюджені без дозволу об’єднання “Укрнафтопродукт” або інституту “Південдіпронафтопровід”.


^ ВІДОМЧІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ



Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів

не вище 93,3 кПа
ВБН В.2.2-58.1-94
Вводяться вперше


Предметом даних норм є суміщені технологічні і будівельні вимоги, що пред’являються до складів нафти і нафтопродуктів*, які мають тиск насищених парів не вище 93,3 кПа (700 мм.рт.ст.) при температурі 20С і температуру спалаху до 230С включно.

Дані норми розповсюджуються на проектування нових СНН і СНН, що розширюються і реконструюються за винятком:

Дані норми можуть бути розповсюджені на проектування видаткових складів нафтопродуктів (незалежно від їх відомчої підпорядкованості), де передбачене зберігання рідин, що мають фізико-хімічні показники, в тому числі показникі вибухопожежонебезпечності, подібні до показників нафти і нафтопродуктів, що повинно встановлюватись міністерствами і відомствами, яким підпорядковані ці склади.

При розробці проектів розширення або реконструкції дані норми поширюються тільки на частину СНН, яка розширюється або реконструюєтья.

До складу СНН входить комплекс технологічних будівель, споруд і установок, призначених для приймання, зберігання і видачі нафти і нафтопродуктів, а також підсобно-виробничі і побутові будівлі і споруди, що забезпечують ії нормальну експлуатацію.

Дані норми і правила обов’язкові для застосування всіма організаціями незалежно від форм власності. Відступи від вимог даних норм можуть допускатись тільки при відповідних обгрунтуваннях і узгодженні їх.


^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1 Проектування СНН в усіх його частинах повинно виконуватись у повній відповідності до даних норм і правил.

Терміни і визначення приведені в обов’язковому додатку 1.


* в подальшому СНН

С.2 ВБН В.2.2-58.1-94


Перелік нафтопродуктів, на які поширюються норми, приведені в довідковому додатку 2. По спорудах і установках технологічного комплексу дані всі вимоги по відповідних рівнях технологічних і будівельних, представляючи всю спеціалізовану інформацію, включаючи вимоги по охороні праці, що торкається даної будівлі, споруди або установки (пристрою). Ці вимоги приведені в розділах 5-10, 12,13.

Загальні для СНН норми і правила, що торкаються вимог технології будівництва, охорони праці, інженерного забезпечення, протипожежних заходів і вимог до охорони навколишнього середовища приведені в окремих розділах і підрозділах 1-4, 14-19.

    1. СНН підрозділяються на дві групи – першу і другу.

До першої групи відносяться самостійні СНН по класифікації розділу 2, а також:

До другої групи відносяться видаткові склади нафтопродуктів*, що входять до складу підприємств (промислових, транспортних, енергетичних, механізованих, сільськогосподарських та ін.). Даними нормами передбачені єдині правила для СНН будь-якої групи, а також правила, враховуючі особливості проектування СН другої групи (підрозділ 17.4).

1.3 Нафта і нафтопродукти класифікуються по ступеню вибухопожежо-небезпечності в залежності від температури спалаху їх парів. СНН класифікуються в залежності від характеристики їх операціїної діяльності, транспортних зв’язків, загальної місткості.

В подальшому для стислості нафта і нафтопродукти, коли норми відносяться одночасно до нафти і нафтопродуктів, незалежно від їх класифікації, будуть іменуватись “рідинами”.

Класифікація нафти і нафтопродуктів і СНН приведена в розділі 2.

1.4 Категорії приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпечності в залежності від технологічних процесів (що розміщуються в будівлях, приміщеннях або спорудах СНН) приймаються по спеціальних класифікаторах і переліках, затверджених Держкомнафтогазом України. Перелік категорій приміщень і будівель технологічного комплексу СНН по вибухопожежній та пожежній небезпечності приведений в обов’язковому додатку 3.

1.5 Резервуари, а також складські будівлі і споруди для зберігання нафти і нафтопродуктів в тарі відносяться :

1.6 СНН, як правило, слід розміщувати на території промислових зон у складі груп підприємств (промислових вузлів) з загальними допоміжними виробництвами і об’єктами інженерно-транспортної інфраструктури, з урахуванням раціонального використання природних і матеріальних ресурсів, охорони від забруднення навколишнього природного середовища (водойм, грунтів, повітря).

Технологічне проектування повинно виконуватись з орієнтацією на прогресивний централізований спосіб постачання споживачів нафтопродуктами з забезпеченням збереження якості і кількості нафтопродуктів, з максимальним


* в подальшому СН

С.3 ВБН В.2.2-58.1-94


впровадженням нової техніки і технології, використанням автоматики, контролю і управління технологічними операціями і механізації трудомістких процесів в цілях підвищення надійності та економічності експлуатації, зниження пожежної небезпечності СНН при одночасному зменшенні трудовитрат.

Заходи зв’язані з охороною навколишнього середовища на СНН, слід проектувати у відповідності до вимог розділу 19 даних норм.

1.7 Дані норми передбачають виконання також вимог слідуючих нормативних документів в частині визначення і проектування (якщо вимоги до них не визначені даними правилами):

У випадку, якщо норми у вказаних документах по одних і тих самих об’єктах і позиціях відрізняються від даних норм, за основу приймаються вимоги даних норм.

Посилання на вимоги нормативних документів, які слід враховувати по вузько спеціалізованих питаннях, проводиться у відповідних розділах і підрозділах документу.

Перелік використовуваних нормативних документів при проектуванні СНН приведений в довідковому додатку 9.

1.8 Будівлі і споруди складів нафти і нафтопродуктів (за винятком металевих резервуарів) повинні бути не нижче III ступеня вогнестійкості. Розміщення приміщень категорій А і Б в будівлях III ступеня вогнестійкості не допускається.


^ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ РІДИН, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ І СНН


2.1 Нафта і нафтопродукти в залежності від температури спалаху поділяються на легкозаймисті рідини (ЛЗР) – з температурою спалаху 61С і нижче і на горючі рідини (ГР) з температурою спалаху вище 61 С.

Дані по температурі спалаху основних нафтопродуктів приведені в довідниковому додатку 2.

2.2 СНН поділяються:

Загальна місткість СНН визначається як сумарний об’єм резервуарів і тари для зберігання нафти і нафтопродуктів. Об’єм резервуарів і тари приймається по їх номінальному об’єму. При визначенні загальної місткості не враховуються:

- проміжні резервуари (біля зливо-наливних естакад);

С.4 ВБН В.2.2-58.1-94




Таблиця 1


Категорія СНН

Підкатегорія СНН

Загальна місткість по підкатегорія, м3

I

I – а

I – б

Понад 300000

Понад 100000 до 300000 вкл.

II

II – а

II – б

Понад 50000 до 100000 вкл.

Понад 20000 до 50000 вкл.

III

III – а

III – б

III – в

Понад 10000 до 20000 вкл.

Понад 2000 до 10000 вкл.

До 2000 вкл.

Примітка. При використанні однакових вимог для СНН I-а і I-б, II-а і II-б, III-а, III-б і III-в підкатегорій в тексті вони будуть віднесені відповідно до I, II, III категорії.


На СНН III категорії, місткістю, що не перевищує вказану в таблиці 36 розділу 17.4, їх загальну місткість допускається визначити в залежності від характеристики рідин, що зберігаються, по температурі спалаху і способу зберігання по приведеній місткості у відповідності до п 17.4.1 даних норм.

2.3 Розподіляючи СНН незалежно від транспортних зв’язків, класифікації рідин, що зберігаються, категорій (підкатегорій) по місткості поділяються:

СНН, які ожержують нафтопродукти з магістрального трубопроводу і видають їх наливом тільки в автотранспорт, будуть в подальшому іменуватись – роздавальний блок.

С.5 ВБН В.2.2-58.1-94


2.4 При розміщенні СНН в безпосередній близькості або суміжно з нафтопереробним підприємством або пунктом збирання і підготовки нафти нафтових родовищ рекомендується передбачити кооперування з ціллю скорочення капітальних витрат і максимального використання існуючих споруд (резервуарних парків, насосного обладнання, очисних споруд та інших споруд інженерного забезпечення СНН).



  1. ^ РЕЖИМ РОБОТИ СНН НА ПРОТЯЗІ ДОБИ


3.1 СНН в залежності від характеру операційної діяльності (спеціалізації) і транспортних зв’язків можуть працювати в одну, дві зміни або цілодобово.

Рекомендовані режими СНН приведені в таблиці 2.


Таблиця 2.




Тип СНН по транспортних зв’язках

Спеціалізація

Приймання

Відпуск


В

резервуари

Автоцистернах, автотранспортом (в тарі і наливом)

В авто-цистерни, тару

В залізничні цистерни (наливні судна)

1. Трубопроводна

Цілодобово

1 зміна

1 зміна

Цілодобово

2. Залізнична

Цілодобово

1 зміна

1 зміна

Цілодобово

3. Глибинна

1 зміна

1 зміна

1 зміна

-

4. Водна або водно-залізнична

Цілодобово (в навігацій-ний період)

1 зміна

1 зміна

Цілодобово (в навігаційний період)

5. Роздавальний блок

1 зміна

-

1 зміна

-

Примітка. 1. При відповідному обгрунтуванні відпуск нафтопродуктів в автоцистерни і тару може виконуватись в 2 зміни або цілодобово.

2. Приймання і перекачка рідин по магістральних трубопроводах виконується цілодобово.


3.2 Очищення і підготовку резервуарів до наливу слід виконувати в строки, вказані в ГОСТ 1510-84.

С.6 ВБН В.2.2-58.1-94


3.3 Час роботи насосних агрегатів на головних насосних станціях (ГНС) нафтопроводів і нафтопродуктопроводів приймається у відповідності до рекомендацій “ВНТП2-86” та “ВНТП3-90”.

3.4 Час зливу (наливу) партії залізничних цистерн визначається “статутом залізничних шляхів” та “Правилами перевезень ваниажів”. При необхідності розігрівання рідини для зливу надається додатковий час в залежності від пори року, густини і температури загусання нафти або нафтопродукту.



  1. ^ НОРМИ ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСУ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄМУ РЕЗЕРВУАРНОГО ПАРКУ


4.1 Норми запасів нафти і нафтопродуктів залежать, головним чином, від об’єму, інтенсивності і характеру основних операцій, призначення СНН, а також територіального (географічного) положення її.

В основу розрахунку об’єму резервуарного парку повинні бути покладені:

а) затверджений річний вантажообіг по сортах і видах поступання і реалізацій з врахуванням перспективи на найближчі 10-15 років;

б) річні графіки (плани) помісячного поступання і реалізації кожного сорту і марки, складені на основі фактичних даних останніх 2-3 років, з врахуванням перспективи розвитку району;

в) черговість і строки будівництва;

г) перспективи розвитку СНН;

Примітка. Графіки (плани) поступання і реалізації затверджуються замовниками і узгоджуються з відповідними транспортними відомствами (залізничними, річковими, морськими, трубопроводними та ін.).

4.2 При визначенні місткості резервуарного парку в розрахунок слід приймати номінальний об’єм резервуарів. Вибір резервуару слід виконувати у відповідності до ГОСТ 1510-84.

4.3 При визначенні норм запасу слід враховувати вантажопідйомність залазничних маршрутів, окремих цистерн, вагонів, а також паливних і суховантажних суден, зайнятих на перевезенні нафти і нафтопродуктів СНН, що проектується.

4.4 Величина резервуарного об’єму (Vp) для кожного сорту і марки нафтопродуктів визначається:

      1. Для залізничних розподільних СНН:

а) оперативних – в розмірі десятидобового запасу місяця максимальної реалізації;

б) сезонного зберігання – по суміщених графіках (планах) поступання і реалізації нафтопродуктів цього СНН і оперативних СНН, що входять до зони його впливу.

Зона впливу СНН сезонного зберігання визначається із слідуючих умов:

а) забезпечення раціональних перевезень;

б) рівномірного сумарного поступання рідин на групу СНН (сезонного зберігання і зв’язаних з нею оперативних);

в) одержання оперативними СНН нафтопродуктів по мірі їх витрачання і накопичення запасів рідин сезонного зберігання в періоди малих надходжень на оперативні СНН і витрачання цих запасів на забезпечення місцевого споживання в період інтенсивного поступання нафтопродуктів на оперативні СНН;

г) виключення відвантаження рідин з СНН сезонного зберігання на оперативні СНН.

С.7 ВБН В.2.2-58.1-94


При відсутності СНН сезонного зберігання величина резервуарної ємкості СНН визначається по графіках (планах) надходжень і реалізації СНН, що проектується, а при відсутності графіків (планів) – по рекомендаційній формулі (1):





де Vp - розрахунковий об’єм зберігання, м3;

Qср - середня місячна реалізація нафтопродуктів, т;

К - коефіцієнт нерівномірності надходження і реалізації нафтопродуктів, рекомендується приймати по таблиці 3;

 - густина нафтопродукту, т/м3;

Кр - коефіцієнт, який враховує час знаходження резервуару в ремонті, приймається 1,05;

Кv - коефіцієнт використання об’єму резервуару, приймається по таблиці 4.


Таблиця 3

Рекомендаційна


Характеристика району

К

Для ЛЗР

Для ГР

1. Промислові міста

1,0

1,3

2. Промислові райони

1,1

1,5

3. Сільськогосподарські райони

1,5

2,5



Таблиця 4



Номінальний об’єм резервуару,

м3

Коефіцієнт використання об’єму (Кv)

в залежності від типу резервуару

(по таблиці 22)

СП

СПП

ПП

До 5000 вкл

0,83

0,76

0,80

Понад 5000

0,85

0,80

0,83


4.4.2 Для річкових перевалочних і розподільних СНН одержуючих або відправляючих нафтопродукти водним транспортом – по графіках (планах) надходження і реалізації із збільшенням розрахункового об’єму на 15% для компенсації запізнення початку і передчасного закриття навігації, а також інших особливих умов судноплавства.

При відсутності графіків (планів) поступання і реалізації, об’єм зберігання рекомендується визначати по формулі (1).

С.8 ВБН В.2.2-58.1-94


Для водних СНН з подачею нафтопродуктів тільки в навігаційний період об’єм зберігання рекомендується визначати по формулі (2):


(2)


де ^ Q – річна реалізація в тонах при завозі один раз на рік або реалізація в міжнавігаційний період – при завозі на протязі навігацї;

q – перехідний дводенний запас;

Кc – коефіцієнт сортності;

Кv – коефіцієнт використання об’єму резервуару, що приймається по табл.4;

 – густина, т/м3;

4.4.3 Для перевалочних і перевалочно-розподіляючих СНН по графіках (планах) надходження і реалізації.

Для забезпечення місцевої реалізації на СНН виділяється окремий роздавальний блок, зв’язаний з СНН трубопроводами. При цьому об’єм резервуарного зберігання роздавального блоку приймається в розмірі дводобового запасу місяця максимальної реалізації.

Для нафтопродуктів, що надходять на роздавальний блок іншими видами транспорту, об’єм резервуарного зберігання визначається, як для розподільниї СНН.

4.4.4 Для трубопроводних СНН – по графіках надходження та реалізації нафтопродуктів, але не менше об’єму циклу.

При розрахунку резервуарного об’єму слід враховувати додаткові резервуари для суміші. Місткість цих резервуарів приймається згідно ВНТПЗ-90.

4.4.5 Для глибинних СНН – величина місткості резервуарного парку приймається по графіках надходження та реалізації, а при їх відсутності по формулі (1).

4.4.6 Для морських перевалочних СНН об’єм зберігання рекомендується визначати по формулі (3):


(3)


Де Кс – коефіцієнт сортності (при одній марці нафтопродукту К=1, при 2-х - 3-х К=1,05);

Кv – коефіцієнт використання об’єму резервуаруприймається по таблиці 4;

 – густина, т/м3;

Qгод – річний об’єм перевалки;

ПР – розрахункова кількість робочих днів за рік;

Ксн – коефіцієнт нерівномірності добового відвантаження, що викликано нерегулярністю підходу танкерів, по таблиці 5;

Кмн – коефіцієнт місячної нерівномірності прибуття суден, по таблиці 5;

Кспр – коефіцієнт попиту зовнішньої торгівлі, по таблиці 5;


С.9 ВБН В.2.2-58.1-94


КР – коефіцієнт, що враховує час знаходження резервуарів в ремонті і очистці, приймається 1.06;

Qсп – середньодобовий об’єм надходження нафтопродукту, тони;

m – кількість неробочих днів по метеоумовам, по таблиці 5;

Кн – коефіцієнт, враховуючий часткове використання ємкості, призначений для добового відвантаження, приймається 0.8;


Пр = 365  n  Кзан , (4)


де n – кількість причалів;

Кзан – коефіцієнт зайнятості причалу, приймається 0.45 - 0.5.


Таблиця 5



Найменування рідин

Рекомендаційні величини коефіцієнтів

по портах Чорного і Азовського морів

Ксн

Кмн

Кспр

m

Нафта



1,2 – 1,6

1,15 – 1,2

4 – 7

Мазут

2,01 – 3

1,06 – 1,92

1,15

7

Автобензин

Авіабензин

3 – 5

1,75 – 2

1,15 – 1,2

4 – 7

Авіагас

2,1 – 3

1,5 - 2

1,15

4 - 7

Примітка. В чисельнику вказані коефіцієнти для експортних операцій, в знаменнику – для каботажних операцій


4.5 Об’єм, число і тип резервуарів у складі загального парку СНН повинні визначатись з урахуванням економічної ефективності, а також забезпечення:

а) необхідної оперативності при заданих умовах експлуатації;

б) можливості виводу резервуарів з експлуатації для ремонту, без збитків для виробничої діяльності СНН;

в) мінімальної витрати металу та інших матеріалів на спорудження резервуарів;

г) мінімальних втрат рідин від випаровування;

з) можливо більшої однотипності резервуарів;

е) можливості прийому в резервуар і відкачки з нього нафтопродукту з розрахунковою, по умовах технології, продуктивністю;

є) гасіння можливих пожеж.

4.6 Для однієї марки нафтопродуктів або сорту нафти слід, як правило, передбачати не менше двох резервуарів.

С.10 ВБН В.2.2-58.1-94


Встановлення одного резервуару на кожен сорт нафти або марку нафтапродукту допускається у випадках:

- коли не вимагаєься виконання операції прийому і відвантаження даних сорту і марки одночасно;

4.7 Тип і спосіб встановлення резервуарів визначаються виходячи з забезпечення збереження якості нафтапродуктів, дотримання безпеки і максимального скорочення втрат від випаровування.

Слід максимально використовувати неметалеві непотоплювані понтони.

4.8 Якщо резервуари знеособлені (взаємозамінні для двох-трьох і більше марок нафтопродуктів або сортів нафти) мінімальне число резервуарів визначається в залежності від умов прийому і відвантаження і способу обліку кількості нафти і нафтопродуктів.

4.9 Резервуари повинні мати обладнання, що відповідає фізико-хімічним показникам рідин, що зберігаються, типу резервуарів і продуктивності прийомо- роздавальних операцій.

До основного обладнання резервуарів відноситься:

Обладнання, що монтується на резервуарах, повинне відповідати вимогам нормативних документів для даного типу резервуарів. Використання іншого обладнання на резервуарах допускається тільки після погодження з контролюючими органами і розробником проекту резервуару.


0498290472035096.html
0498364176990972.html
0498504880860149.html
0498627854803429.html
0498719270857238.html